ДО ДНЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА ТА ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ)
23 та 24 серпня в Україні відзначаються величні національні свята - День Державного Прапора та День незалежності України.
Про День Державного Прапора України
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.
Ще до християнізації Русі жовто-блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.
Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської «весни народів». Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах використовували під час Шевченківських та інших свят на Галичині, Буковині та Закарпатті.
На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царату ті барви були вже загальновизнаною українською символікою. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді (Санкт-Петербурзі), а 29 березня в Києві під час Свята свободи українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.
31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали «Ще не вмерла Україна». 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація, на якій тисячі солдатів-українців Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: «Вільна Україна», «Вічна пам’ять борцям за волю», «Війна до перемоги». У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні акції під синьо-жовтими прапорами. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше – на есмінці «Завидний» з ініціативи керівника української ради корабля Івана Прокоповича.
Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, підняли українські прапори. Флагманський корабель «Георгій Побідоносець» подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом.
За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західно-Української Народної Республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.
Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий.
На Підкарпатській Русі, яка увійшла до Чехословаччини, 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.
Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року українські активісти вивісили його із написом «УВО» до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій». У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.
У другій половині ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Георгій Москаленко (студент вечірнього відділення наргоспу) та Віктор Кукса (робітник), які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Незалежність України – маяк свободи
24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.
Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У XX столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.
Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.
Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.
Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність.
Сьогодні Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося до звільнення від окупанта останнього сантиметра української землі. Тож наше суспільство має консолідуватися для перемоги над агресором та розбудови держави як демократичної правової країни в сім’ї європейських народів.
Україна вдячна світовим партнерам за підтримку нашої боротьби та розумінню, що від нашої перемоги в цій війні залежить також майбутнє Європи. Адже Російська Федерація не обмежиться Україною. Вона відкрито заявляє, що її мета – Євразія від Владивостока до Лісабона. Якщо російську армію не зупинити зараз, війна рано чи пізно прийде в кожен європейський дім. Але разом ми здатні зупинити агресора і зберегти мир, свободу та демократичний світ.
Ключові тези та повідомлення
24 серпня 1991 року Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи. Наша незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.
Наша незалежність і сьогодні оплачується життями наших захисників і захисниць, які зупинили навалу і наближають перемогу над російським агресором.
Мільйони українців споконвічно мріяли про власну суверенну державу й творили і зберігали все те, що зараз є надбанням української культури.
Проголошення незалежності України у 1991 році відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР й остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.
Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи.
Сьогодні незалежність України – головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну і розділити Європу на сфери впливу.
Незалежність для українців – це передусім нові можливості та торжество прав людини. Це змога дихати на повні груди повітрям свободи після століть неволі, коли ми жили за чужими правилами у несправедливості та репресіях, брали участь у чужих війнах. Тепер майбутнє країни – в руках кожного з нас.
Прагнення до свободи і чутливість до несправедливості – визначальні риси українців. Це давало нам наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Здобуття незалежності для творення власного майбутнього – найвищий вияв свободи нашого народу.
Розпад СРСР у 1991 році став шоком для частини російських еліт та російських обивателів, що продовжували марити імперською величчю. Їхньою мрією і сьогодні є відновлення імперії. А без України Росія не може бути імперією. Тому поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів – одна з ключових передумов розгортання російського імперського проєкту.
Із відновленням незалежності боротьба за державність не припинилася. Ми продовжуємо захищати свою свободу від російського агресора, адже пам’ятаємо, що окупація та роки бездержавності в ХХ столітті коштували нашому народу надто дорого. Внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн загинули мільйони українців. Тому за жодних обставин ми не маємо допустити повторення подібного лиха.
Вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це той фундамент, що захищає права людини та гарантує всім українцям гідне майбутнє.
30 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу та гідність, захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи. І, головне, громадяни України готові одностайно зі зброєю в руках захищати незалежність власної держави.
Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук та Ганна Байкєніч
Завдання для дітей до Дня Незалежності
Сайт «Розвиток дитини» пропонує батькам та вихователям дитячих садочків, а також учителям початкової ланки практичні завдання, що допоможуть у цікавій формі познайомити дитину із символікою, культурою та історією України. Виконання таких завдань сприятиме формуванню у дітей шанобливого ставлення до власної країни, вихованню справжнього, всебічно розвиненого громадянина.
Вивчаємо карту й символи України. Завдання сприятиме усвідомленню себе громадянином/громадянкою України. У процесі виконання завдання дитина вчитиметься розповідати про Україну як про свою Батьківщину, розпізнавати державні й народні символи, шанобливо ставитися до них.
Розмальовка «Герб та прапор України». Це завдання допоможе дитині розвинути навички дрібної моторики та вивчити державні символи України. Завдяки завданню дитина розвиває графомоторні навички, одночасно вивчаючи кольори українського прапора.
Розмальовка «Державний гімн України». Ця розмальовка містить текст Державного гімну України. Виконуючи завдання, дитина зможе потренувати творче мислення, уміння підбирати потрібні кольори, дрібну моторику, а головне – відчути приналежність до своєї батьківщини.
Тематична головоломка «Україна». Це завдання сприятиме розвитку уваги й зорової пам'яті дитини, допоможе їй потренувати навички читання та повторити правопис запропонованих слів. Виконуючи завдання, дитина збагатить словниковий запас і розширить кругозір.
Пізнавальна розмальовка «Україна». Це завдання познайомить дитину із унікальними особливостями та пам’ятками нашої держави. Завдяки інформаційній насиченості розмальовки дитина збагатить словниковий запас і розширить кругозір, а також матиме змогу зацікавитись більш ретельним дослідженням України. Розмальовку можна використовувати як навчальний та розвивальний матеріал.
Учимо Державний Гімн України. Цей наочний матеріал слугуватиме дитині добрим помічником при вивченні одного з головних символів України - Державного Гімну. Роздрукувавши його та прикріпивши на видному місці, дитина зможе легше запам’ятати всі куплети і приспів пісні та імена її авторів.
Кросворд «Україна». Цей тематичний кросворд присвячений Україні. Розгадуючи його, дитина зможе дізнатись нову інформацію, а також систематизувати вже наявні знання, добре поміркувати й потренувати пам’ять.
Визначаємо назви річок України. Це завдання сприятиме формуванню природничої компетентності, збагаченню знань про водойми. Виконуючи завдання, дитина вдосконалюватиме вміння користуватися додатковими джерелами, зокрема, картами, розвиватиме пізнавальний інтерес та увагу.
Розгадуємо загадку Герба. Це завдання сприятиме формуванню громадянської та мовленнєвої компетентності дитини, розвитку уяви і фантазії. Дитині пропонується розгадати загадку Герба України: прочитати й записати зашифроване в ньому слово.
Чи знаю я Державний Гімн України? Це завдання сприятиме формуванню громадянських компетентностей. Виконуючи завдання, дитина вдосконалюватиме вміння відтворювати Державний Гімн України, здійснювати самооцінювання. Завдання сприятиме розвитку уваги та пам'яті.
Розірвані прислів’я: досліджуємо рідну мову. Завдання спрямоване на збагачення словникового запасу, вивчення народного фольклору. Дитині пропонується з’єднати частини розірваних прислів’їв і написати їх. Виконуючи завдання, дитина формуватиме мовну компетентність, розвиватиме увагу, досліджуватиме рідну мову.
Усе про Президента: заповнюємо картку. Це завдання спрямовано на розвиток мовної та соціальної компетентностей молодших школярів. Виконуючи завдання, дитина вчитиметься чітко дотримуватися інструкцій при заповненні анкетних форм.
Списування тексту про Україну. Це завдання спрямоване на формування орфографічної та пунктуаційної грамотності. Опрацювання тексту буде цінним для поглиблення уявлення дітей про красу й велич рідної землі, збагачення їхнього словникового запасу та формування національної свідомості й любові до Батьківщини.
Закріплюємо множення і ділення багатоцифрових чисел «Мандрівка Україною». Це завдання сприятиме формуванню математичної компетентності, уміння множити й ділити багатоцифрові числа. Виконуючи завдання, дитина вдосконалюватиме вміння множити і ділити багатоцифрові числа, формуватиме мовленнєві вміння.
День Незалежності України: розпізнаємо та описуємо свої емоції. Це завдання сприятиме формуванню громадянської компетентності, уміння зчитувати та описувати свій емоційний стан. Дітям пропонується розгадати ребуси, поміркувати про те, як пов’язані між собою слова-відгадки, а також скласти з ними речення.
Вивчаємо карту України: поглиблюємо знання про рідну землю. Завдання сприятиме формуванню вміння працювати з картою України, поглибить знання дитини про географію, розвиватиме навички роботи з контурною картою. Також завдання сприятиме розвитку просторового та логічного мислення, уваги та аналітичних здібностей.
День Незалежності України: визначаємо істинні твердження. Завдання сприятиме формуванню громадянських компетентностей, уміння визначати істинні та хибні твердження. Дітям пропонується розшифрувати словосполучення, пригадавши послідовність літер абетки, визначити істинні та хибні твердження, перетворити хибні твердження на істинні.
Складаємо привітання до Дня Незалежності України. Це завдання сприятиме формуванню мовленнєвої компетентності, уміння закріпити уміння писати привітання. Дітям пропонується пригадати рік проголошення незалежності України та визначити, скільки років нашій незалежній Україні.
Комментарии