Як захистити дитину від домашнього насильства

13.03.2025 - проблема домашнього насильства в українських родинах, на жаль, не втрачає своєї актуальності. Якщо удома систематично б’ють, ображають, критикують усе, що ви робите, принижують, не дають самостійно ступити кроку, ви не можете вільно висловити свою думку – це не просто внутрішні родинні конфлікти чи модель стосунків у сім’ї, а насильство. Дуже часто жертва сприймає таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списує» риси характеру кривдника, спосіб виховання тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки. І це стосується як дорослих жертв домашнього насильства, так і дітей. Але коли замість щасливого дитинства та родинного затишку на малечу чекає домашня тиранія, знущання, образи та напружена атмосфера, не можна залишатися осторонь, адже доросла людина у більшості випадків здатна знайти в собі ресурс та сили для звернення за допомогою, а дитина, як правило, беззахисна, тому без стороннього втручання обійтися не зможе.

Куди звертатися за допомогою для дитини, яка є жертвою домашнього насильства:

• до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

   Кожен суб’єкт  має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта  в залежності від потреб та ситуації.

• телефонуйте до поліції:  102 або зверніться до найближчого відділу поліції  з заявою про вчинення домашнього насильства;

• телефонуйте з питань домашнього насильства на  урядову «гарячу лінію» 15-47.

  
  

   Цілодобово та безкоштовно фахівці готові надати психологічну підтримку, консультацію та зареєструвати відповідне звернення до державних органів;

• телефонуйте на Національну «гарячу лінію» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:

  
  

   0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного), або з мобільного 116 123 (з мобільного). Фахівці нададуть інформаційну, соціально-психологічну та юридичну підтримку;

• прямуйте служби у справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших, є не свідком, а жертвою;

• телефонуйте на Національну «гарячу лінію» для дітей та молоді: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного), або 116 111 (з мобільного).

  
  

   Діти, підлітки та студентська молодь мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку в будь-яких складних життєвих ситуаціях, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами, соціальними працівниками та соціальними педагогами щодо ситуацій, які стосуються дітей та порушення їхніх прав;

• телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно).

  
  

   Усі діти, які постраждали від домашнього насильства, можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, а також отримати послуги зі складення документів процесуального характеру, представництва та захисту;

• якщо отримали тілесні ушкодження або стан вашого здоров’я погіршився – необхідно звернутися до сімейного лікаря або найближчого медичного закладу для отримання кваліфікованої допомоги та належного документування отриманих травм. Проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих від домашнього насильства здійснюється відповідно до Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 №278.

• звертайтеся до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо ваш психологічний стан погіршився.

Якщо виникли додаткові питання правового характеру – телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи БПД 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України), де можна отримати наступну інформацію:

• контакти та зв’язок з усіма центрами з надання БВПД та бюро правової допомоги;

• консультування з питань надання безоплатної правової допомоги;

• інформування про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини;

• надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань.